Конкурс "Учитель року"

Умови
 та порядок проведення  І (районного) туру
 всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014»

Повідомляємо, що І (районний) тур всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2014”  (далі – Конкурс)  буде проводитися  27 листопада 2013 року.
Матеріали переможця першого туру в кожній із номінацій надсилаються відділом освіти районної державної адміністрації на адресу комунального закладу «Кіровоградський обласний  інститут післядипломної педагогічної освіти до 18 грудня 2013 року на електронних та паперових носіях.
Відповідно до Методичних рекомендацій з організації та проведення  Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014» для участі у першому (районному) турі Конкурсу претендент подає такі матеріали: 
1.    Перелік матеріалів, наданих на Конкурс.
2.    Лист-представлення закладу освіти,  який має містити короткий висновок про   педагогічну та методичну діяльність  учасника Конкурсу.
3.    Заява учасника Конкурсу встановленого зразка з особистим підписом.
4.    Інформаційна картка учасника І (районного) туру Конкурсу.
5.    Узагальнення досвіду роботи (до 12 друк. стор, формат Word, шрифт 14). Для участі у номінації «Директор школи» -             конкурсний    матеріал у вигляді есе (до 7 друк. стор, формат Word, шрифт 14).
6.    Фотографії (портрет та 2-3 сюжетні про педагогічну діяльність в     електронному варіанті – тип –png, jpeg, розмір – до 5 МБ, не    менш   ніж "300 dpi").
7.    Додатки (2-3 уроки за темою досвіду).
Документи, крім особистої заяви  надаються у паперовому та електронному вигляді. Матеріали, які подаються на паперових носіях, надаються в одному примірнику та мають бути зібраними в папку.
   Матеріали в електронному варіанті подаються на  компакт-диску із зазначенням на ньому  номінації, прізвища, імені та по батькові учасника Конкурсу.
            27 листопада учасники Конкурсу беруть участь у таких випробуваннях:

 «Тестування з фахової майстерності»
Формат: тестування з навчальної дисципліни та методики її викладання, використання інформативно-комунікативних технологій. Зміст, критерії оцінювання та тривалість виконання конкурсного завдання визначає журі. Конкурс проводиться у паперовій або мультимедійній формі (за рішенням журі).
Конкурсне завдання оцінюється очно.






«Майстер-клас»
(регламент 25 хвилин)
Формат: ознайомлення з педагогічним досвідом, новими технологіями, новими методиками і авторськими напрацюваннями вчителів якомога більшої кількості педагогічних працівників визначеного фаху в регіоні.
Конкурсне завдання оцінюється під час проведення Конкурсу.

 «Самопрезентація»
(регламент 5-7 хвилин)
Формат: самопрезентація, самопредставлення у вільній формі з використанням будь-яких форм презентації.  Тему самопрезентації визначає сам учасник Конкурсу.
Самопрезентація учасника не оцінюється, але вона покликана сформувати перше враження та ознайомитись з унікальністю особистості вчителя, визначити лідерські якості та  креативність конкурсанта.

«Презентація досвіду та співбесіда»
(регламент: пошук інформації – 30 хв., створення мультимедійного проекту – 15 хв., презентація проекту – 5 хв., відповіді на запитання - 10 хв.)
Формат: створення мультимедійного проекту (5-7 слайдів), у якому відображаються інноваційні підходи до освіти, сутність використовуваних освітніх технологій, відповідність до сучасних вимог в освіті. Тему презентації визначає журі Конкурсу і озвучує конкурсантам перед початком випробування. Створену презентацію учасник Конкурсу надсилає  на зазначену електронну адресу.
Конкурсне завдання оцінюється під час проведення Конкурсу.

«Конкурсний урок»
(регламент 45 хвилин)
Формат: проведення уроку у навчальному закладі, запропонованому організаторами Конкурсу. День проведення, тема уроку та клас визначаються напередодні жеребкуванням. Урок має бути ілюстрацією представленого досвіду роботи вчителя, його творчого підходу щодо використання сучасних інноваційних технологій та здатності продукувати нові.
Конкурсне завдання оцінюється під час проведення Конкурсу.

«Самоаналіз уроку»
(регламент 10 хвилин)
Самоаналіз проводиться (безпосередньо після проведення уроку) за технологією обговорення, що містить характеристику і оцінку уроку щодо його  ефективності і результативності.
Формат: власний аналіз і оцінка уроку в цілому та окремих його етапів.
Члени журі можуть ставити питання для одержання додаткової інформації про результати діяльності вчителя та учнів на уроці.
Конкурсне завдання оцінюється під час проведення Конкурсу.






Самоаналіз роботи
вчителя початкових класів
Дещенко Людмили Григорівни
за міжатестаційний період

         «Опанування нового, плекаючи старе – шлях до справжнього вчителя»                                                                                                              Конфуцій( слайд 2)
Дещенко Людмила Григорівна 1978р.
Вчитель початкових класів та української мови і літератури.
ГДПІ ім. Сергеєва-Ценського, 2000р.
Стаж роботи — 14 років. ( слайд 1)
         Формування життєвих навиків розглядається сьогодні як необхідний компонент освіти. Це вимагає використання освітніх технологій, які активізують учнів, на відміну від передачі абстрактної, готової інформації відірваної від життя й життєвого досвіду.
         На мою думку, перспективний шлях розвитку освіти - впровадження інноваційних, рефлексивно - предметних, ігрових технологій. Я вважаю, що найефективнішими технологіями навчання життєвим навичкам є ігрові та тренінгові технології. Вони ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі.
         Впроваджую різноманітні інтерактивні форми як у цілому, так і їхні окремі елементи, які більш раціональні на різних етапах уроку.
         Найбільше дітям цікаві технології ситуативного моделювання, які передбачають створення моделі навчання учнів у грі, тобто побудова навчального процесу за допомогою залучення учнів у гру. Дітям також подобається потрапляти в так звані «ігрові оболонки». Наприклад: учні попадають у якийсь дивний світ, де вони повинні пройти випробування, щоб когось знайти або врятувати. Кожне випробування - це завдання на розвиток певних навичок. Гра в цьому випадку виступає «міфом», захисним шаром тренінгової роботи, який надає цій роботі привабливості й інтересу в очах учасників. З цією метою розробила й провела уроки - ігри: «Подорож у казку» (1 клас, читання по темі «Усна народна творчість»); «Польоти в сні й наяву» ( 1 клас, математика по темі «Склад чисел»), “Порятунок учнів лісової школи” ( 2 клас математика і літературне читання по темі В. Нестайко “Пригоди в лісовій школі” та математиці “Додавання суми до числа”), “Подорож засніженим лісом” (2 клас літературне читання по темі С. Жупанин “віхола”, О “Веселий сніг”). Сюжетно-рольові ігри допомагають мені залучати дітей у різні сфери соціального життя, різні літературні твори, казки, поєднувати казкових і реальних персонажів. На своїх уроках намагаюсь використовувати 2-3 короткочасні ігрові ситуації або весь урок будую у вигляді сюжетно-рольової гри. Наприклад, на математиці ділю клас на три команди (по рядах). Кожна команда - це окрема ракета. Учні - космонавти. Кожний ряд одержує маршрут польоту на Місяць - картки із прикладами. Який ряд швидше розв’яже приклади, та й ракета швидше долетить до Місяця. Такі ігри дають можливість познайомити учнів з різними професіями, виховують повагу до праці, відповідальне відношення до будь-якої справи, вчать дітей працювати в команді. У грі дитина починає відчувати себе членом колективу, справедливо оцінювати дії та вчинки своїх товаришів. У 2 класі — це команди “чомучки” - пошукова робота, “пізнайки” - швидко вчаться, “розумники” - хочуть навчитися.( слайд 3)
         Велику увагу приділяю дидактичним іграм. Проводжу на уроках математики два - три рази на місяць, починаючи з першого класу, зорові диктанти. Частіш за все вони проходять у формі ігор: «Хто більше запам’ятає?», «Фотограф», «Не помилися», «Не підведи свою команду!», «Знайди помилку». Такі ігри сприяють розвитку зорової, оперативної (короткочасної) пам’яті. Учні вчаться умінню аналізувати, порівнювати малюнки, геометричні фігури, знаки, установлювати закономірності, знаходити порушення даної закономірності.
         Щоб заохотити дітей до навчання використовую на уроках математики цікаві розминки, але обов’язково пов’язані з основною темою уроку. Деякі з них беру з методичних посібників, а деякі «народжуються» під час підготовки до уроку.
         Дітям завжди подобаються і віршики про дні тижня, і віршовані задачі, і лічилки. Дуже важливо, що в учнів такі завдання розвивають гнучкість мислення, ділову активність.
         Геометрична гра «Бусинка» дуже подобається учням. На аркуш картону наклеюю вирізані з кольорового паперу геометричні фігури – квадрат, прямокутник, трикутник і коло. У правому верхньому куті роблю отвір і закріплюю в ньому яскраву нитку з бусинкою на кінці. Прикладаючи бусинку до фігури, показую крапку на геометричній фігурі. За допомогою натягнутої нитки роблю відрізки, кути, сторони фігур. За допомогою цієї гри діти вчаться мислити та аналізувати.( слайд 4)
         Багато дидактичних ігор будую на матеріалі різного ступеня складності. Наприклад, даю самостійну роботу у вигляді гри «Хто перший?». Якщо це гра, то учні почувають себе вільно, тому впевнено й з інтересом починають працювати. Кожний одержує картку із завданням. Наприклад, добре підготовленим учням пропоную розв’язати завдання по короткому запису, скласти по ній вираз. Учням, які недостатньо засвоїли тему, - скласти завдання по короткому запису й закінчити його розв’язання. Той, хто перший виконає завдання швидко й правильно, може вважати себе спортсменом - переможцем. Це дає можливість здійснити індивідуальний підхід, забезпечити участь в одній грі учнів з різним рівнем знань.
         Уроки читання є безмежним полем для творчості вчителя. З різноманітної кількості нових інтерактивних технологій викладання матеріалу на уроках читання використовую постановку й розв’язування певної проблеми саме на початку уроку. Це активізує учнів, допомагає їм логічно мислити. Дітям подобається гра «Інтрига». Суть її полягає в тому, щоб потрапивши в казковий світ, підводне царство, космічний простір визначити тему уроку, а це допомагає відчути задоволення від процесу навчання.
         «Мозковий штурм» допомагає мені використовувати досвід учнів з метою вирішення проблем, одержувати несподівані, але оригінальні відповіді.Діти полюбляють читання - гру «Піраміда», яка дозволяє розширити поле зору дітей та швидкість читання; читання таблиць з пропущеними буквами.
         Задіяти всіх учнів у роботі дозволяє мені «Стратегія невеликих груп». Цікаві завдання можна провести на етапі «Словникова робота». Це нові технології М.Ганькиної «Світлофор» і «Американські гірки». Цей вид роботи дуже корисний і цікавий. Діти, особливо 1-4 класів, люблять усе кольорове і яскраве, тому, коли бачать перед очима текст оздоблений червоним, жовтим, зеленим кольором, зацікавлюються й починають працювати більш активно. Ціль вправи «Світлофор» - це автоматичний розподіл учнями слів на склади й наступна робота з ними. Тепер кожний урок читання - це «похід по сигналах світлофора».
 Вправа «Американські гірки» заснована на тому ж принципі, тільки робота ведеться не зі словами, а із цілим текстом. Ліва сторона тексту оздоблена червоним кольором, охоплює тільки перші слова, права - зеленим, інші слова пропозиції - жовтим. А далі сковзаємо по стовпчиках і рядам.
Підсумок уроку часто проводжу по методу «Рефлексія». Учні дають відповіді на три питання:
Що я вмію? Що я знаю? Що я ціную? (на основі сьогоднішнього уроку).
         Такі інтерактивні методи допомагають мені подолати байдужність і відчуженість дітей, згуртувати й підбадьорити, довільно захопити й розговорити їх, навчити читати швидко й розуміти зміст прочитаного, брати участь в обговоренні. Вправи по читанню розділила для зручності на чотири групи: для розвитку свідомого читання, для формування правильності читання, для розвитку швидкості читання, для розвитку виразності читання. Ці вправи завжди на уроці. Використовую їх або безпосередньо самі вправи, або вигадую до них «ігрові оболонки».
         Метою проведення ігор на уроках української  мови є формування фонематичного слуху, орфографічної грамотності, розвитку зв’язної мови. Враховуючи варіативність окремих ігор, опираючись на здатність роботи класу й окремих учнів, вибираю необхідні для уроку завдання, а саме «На що схожа буква?», «Це цікаво» (скоромовки, загадки, прислів’я й ін.), «Словник» (крилаті слова й вираження, походження слів). У першому класі, щоб діти краще запам’ятали букву, пропоную їм пофантазувати. На що вона схожа, викласти її з паличок для рахунку, вискубти з паперу, вирізати, показати за допомогою людини. Учні дописують елементи букв, яких не вистачає, відіграючи «Розставте правильно букви», «Напівбуква ».Такі ігри добре впливають на інтелектуально пасивних учнів, вони активізують власну діяльність.
         Для формування орфографічної грамотності використовую наступні прийоми навчання. Одним з них є підвищення грамотності - розвиток орфографічної пильності при колективній роботі над помилками. Починаю її з перевірки робіт у зошитах. Використовувала різні прийоми виправлення помилок. А тому що діти в силу своїх розумових і психологічних особливостей потребують індивідуального, диференційованого підходу, у більшості дітей я не виправляю невірно написану букву , а лише її закреслюю, у більш сильних учнів підкреслюю все слово з помилковим написанням. Моя ціль - допомогти учневі замислитися над орфограмою й виправити її. У більш слабких учнів виправляю й надписую вірну відповідь.
         Аналізуючі досвід своєї роботи вважаю, що одним з важливих прийомів навчання є коментоване письмо. Використовую індивідуальні картки, в які включаю слова на досліджувані орфограми. Велику увагу приділяю словниковим словам. Я беру всі слова, які вивчаються в навчальному році, і ділю їх на групи слів близьких за змістом. Кожну групу слів пишу на окремому аркуші й працюю окремо із групою два тижні за наступною схемою:
1 день - списування з дошки;
2 день - читання з дошки по складах;
3 день - написання слів під диктовку, але орієнтир залишається;
4 день - промовляння слів без зорового орієнтира;
5 день - словниковий диктант;
6 день - робота за картками.
         Картки роблю у формі предмета, відповідного до теми. Якщо ці слова відносяться до групи «Овочі», то картки у вигляді «огірка», до групи «Школа» - у вигляді «зошиту», до «Транспорту» - у вигляді «тролейбусу» і т.д. На уроці це займає 1-2 хвилини, а грамотність підвищується суттєво.
Велике значення у своїй роботі я приділяю інтегрованим урокам. Інтеграція - це вимога часу. Головна моя ціль - допомогти дітям виробити цілісне бачення навколишнього світу й самого себе. Зайняти певну життєву позицію стосовно природи й суспільства. Формуючи цілісне бачення миру, дитина поступово розуміє, яким він прагне бути, що для нього найголовніше в житті. Такі нестандартні уроки дають мені можливість як учителеві, разом з учнями охопити значний по змісту навчальний матеріал, досягати формування міцних, осмислених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань.
         Інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
         Як показали результати, після запровадження мною інтерактивних методів навчання на уроках математики можна констатувати помітне зростання здібностей школярів:
- учні набули культури дискусії;
- виробилося вміння приймати спільні рішення;
- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
- діти навчилися аналізувати та узагальнювати.        
         Але у процесі застосування інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі:
- часто молодші школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
- труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а слабші учні відразу стають пасивними.
         Для подолання складності застосування інтерактивних технологій я ретельно аналізувала свою роботу. Мені вдалося за допомогою різних спостережень, ігор, форм спілкування як в урочний, так і позаурочній час здобути довіру дітей, встановити з ними контакт, зрозуміти їхні задуми, переживання. А це все допомагає знайти правильний підхід до кожної дитини. Але, на жаль, наприклад, бути «лідером» в групі навчилися не всі діти, тому що дитяча творчість заснована і на наслідуванні.
         Через актуальність проблеми, над якою працюю, мої виступи обговорюються на методоб’єднаннях.
         Позакласна робота є добрим помічником у реалізації багатьох навчальних і виховних завдань. У своїй роботі приділяю цьому багато часу, виховна робота допомагає досягти кращого засвоєння школярами досліджуваного на уроках матеріалу.
         Виховну роботу в класі я планую враховуючи сучасні вимоги до розвитку особистості дитини - розумної, творчої, активної. Засвоєння, збереження й розвиток традицій і звичаїв українців - важливий спосіб зміцнення національної свідомості. У народі є повір’я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми й богом. Знання про свої родини охоплюють походження батьків, їх соціальний стан, місце й роль у сімейній ієрархії, сімейні зв’язки. ( слайд 5)
         Мій клас завжди бере участь у всіх загальношкільних заходах. З радістю діти приймали участь у «Шевченківських читаннях», конкурсі інсценованої пісні та української казки.
         З батьками дітей у мене склалися партнерські відносини. Вони моя надійна підтримка й опора. Проводжу дискусії, засідання «Круглих столів», обговорення. Мною були проведені дискусії на теми: «Чим з того, що ви виховали у своїй дитині, ви можете пишатися?», «Які якості, на ваш погляд, повинні мати батьки, щоб правильно виховувати дітей?». Це все створює умови для зближення батьків класу.
         В самоосвітній діяльності використовую не тільки фахову та спеціальну літературу, але велику увагу приділяю сучасним новітнім інформаційним технологіям. Закінчила курси «Мнемотехніка». Прийняла участь у І етапі міського конкурсу “Учитель року”.  Як і всі інші педагоги, я багато працюю. Але на питання, що зроблено, чого я досягла мені важко було відповісти. Мабуть, не звертала уваги на результати своєї діяльності. З цього з’являлась нерішучість, невпевненість у своїх діях. Участь в конкурсі допомогла мені зосередитись на досягнутому, систематизувати накопичене, тим самим ліквідувати цю прогалину, а також дали мені багато в особистому розвитку. Мені здається, що я стала сильнішою, як особистість. Приємно було спілкуватися з людьми, які переймаються тими ж проблемами, що і ти. Розуміння того, що є однодумці, творчі і невгамовні вчителі, підбадьорює, заряджає енергією, з’являється бажання бути вчителем, який використовує передові технології. Я досягла своєї мети – створила персональній сайт(deschenko.blogerspot.ua на платформі googl). На моєму сайті - блозі можна знайти багато різної цікавої інформації і для дітей, і для батьків, і для вчителів. Крім того у мене з’явились нові цілі, які дозволять йти уперед, удосконалюючи професійні вміння.
         Підводячи підсумок, хочеться ще раз відзначити, що проаналізувавши свою роботу, знову переконалася в правильності вибору проблеми, над якою працюю. Мій педагогічний світ - це світ інтерактивних технологій, за допомогою них я можу реалізувати будь-яку навчальну або виховну задачу, максимально наблизившись до життєвих ситуацій, а в таких умовах розвиток життєвих компетентностей учнів досягає найвищого результату.




Комментариев нет:

Отправить комментарий